Особливості організації та шляхи активізації самостійної пізнавальної діяльності школярів під час вивчення фізико-математичних дисциплін. Стор. 18
Время 07:42  Дата 14/06/12

Особливості організації та шляхи активізації самостійної пізнавальної діяльності школярів під час вивчення фізико-математичних дисциплін. Стор. 18



класичний проблемний метод, метод випадковостей, ситуативний метод, банк ідей, мікровикладання та дидактичні ігри.

У класичному проблемному методі, як правило, присутні чотири моменти: 1) створення проблемної ситуації; 2) формування проблем і гіпотез їх розв’язання; 3) перевірка цих гіпотез; 4) упорядкування і застосування отриманих результатів.

Метод випадковостей (case method) ґрунтується на розгляді невеликою групою учнів якогось випадку і на подоланні якихось утруднень з метою пояснення цього випадку. Після отримання описання разом з декількома запитаннями, на які потрібно відповісти, учасники дискусії на протязі декількох хвилин самі формулюють запитання, які мають на меті  пояснити  цей випадок, а вчитель відповідає на них. Потім відбувається характерний процес пошуку відповідей на запитання. На нього впливає встановлення у ході дискусії головної проблеми і похідних від неї проблем, а потім умов, які повинні дозволити розв’язати цю проблему.

Ситуативний метод є близьким до методу випадковостей та ґрунтується на введенні учнів в якусь складну ситуацію. Завдання учнів полягає у тому, щоби зрозуміти цю ситуацію і прийняти потрібне рішення, передбачити наслідки цього рішення, а також знайти інші рішення. Така складана ситуація, як правило, стосується якогось суспільного інституту, що створює необхідність знання учнями принципу функціонування. 

Банк ідей або мозковий штурм заснований на груповому формуванні ідей розв’язання якоїсь задачі, причому мова йде про те, щоби група, яка розв’язує цю задачу, подала якомога більше нових ідей. Тільки після збору всіх ідей група оцінює їх.

Мікровикладання є методом творчого навчання складній практичній діяльності. Цей метод є особливо популярним при навчанні студентів педагогічних вузів. Його використовують у невеликих групах по декілька людей, які спочатку вивчають відповідно вибраний фрагмент шкільного уроку,



URL: http://www.kovtonyuk.bestsite.vn.ua/_2_Osoblivostі_organіzatsії_ta_shliahi_aktivіzatsії_samostіijnoї_pіznavalnoї_dіialnostі_shkoliarіv_pіd_chas_vivchennia_fіziko-matematichnih_distsiplіn/58

© http://kovtonyuk.bestsite.vn.ua
Особливості організації та шляхи активізації самостійної пізнавальної діяльності школярів під час вивчення фізико-математичних дисциплін. Стор. 19
Время 07:43  Дата 14/06/12

Особливості організації та шляхи активізації самостійної пізнавальної діяльності школярів під час вивчення фізико-математичних дисциплін. Стор. 19



а потім здійснюють груповий аналіз і дають оцінку цьому фрагменту, щоб, у свою чергу, провести його з новими групами учнів у покращеному варіанті.

Метод дидактичних ігор має багато різновидів, спільною рисою яких є елемент гри – діяння, яке виконується для задоволення, головна форма діяльності дітей до школи, а учні та дорослі займаються нею, як правило, у вільний час. Як зазначено в енциклопедії освіти ([27, с. 139]), «гра – вид креативної діяльності людини, у процесі якої в уявній формі відтворюються способи дій з предметами, стосунки між людьми, норми соціального життя та культурні надбання людства, які характеризують історично досягнутий рівень розвитку суспільства». У навчальних закладах гра використовується як метод, що має великий педагогічний потенціал і найбільшою мірою створює для дітей атмосферу психологічного комфорту.

Проте, самостійна навчально-пізнавальна діяльність не завжди має творчий характер. Спочатку учень намагається розв’язати завдання відомими для нього способами. При цьому актуалізація вже набутих знань носить репродуктивний характер. І якщо ці намагання не дають позитивного результату, тобто якщо завдання не можна розв’язати, користуючись набутими знаннями, то це призводить до відкриття нових знань, формування нових систем зв’язків. Обмірковування знайденого шляху розв’язання, його усвідомлення і перевірка здійснюються на основі репродуктивного мислення. Таким чином, процес самостійного пізнання є результатом взаємодії репродуктивного і продуктивного видів мислительної діяльності, його можна розглядати, як активну цілеспрямовану діяльність, у ході якої здійснюється переробка вже відомої і тільки що сприйнятої інформації.

Основним засобом організації самостійної пізнавальної діяльності учнів є навчальне завдання [2]. Воно опосередковує керівну роль вчителя, задає пізнавальній діяльності учня потрібний рівень самостійності та продуктивності, дає змогу працювати в індивідуальному темпі і, в разі необхідності, одержати певну міру допомоги. У зв’язку з цим навчальні завдання можна розглядати як один з основних методів самостійного набуття знань. Він має свою зовнішню і



URL: http://www.kovtonyuk.bestsite.vn.ua/_2_Osoblivostі_organіzatsії_ta_shliahi_aktivіzatsії_samostіijnoї_pіznavalnoї_dіialnostі_shkoliarіv_pіd_chas_vivchennia_fіziko-matematichnih_distsiplіn/58

© http://kovtonyuk.bestsite.vn.ua

18

19