Сутність поняття самостійної пізнавальної діяльності учнів. Стор. 6
Время 15:08  Дата 11/06/12

Сутність поняття самостійної пізнавальної діяльності учнів. Стор. 6


6


"сформованість потреби і уміння самостійно мислити, здатності орієнтуватися в новій пізнавальній ситуації, самому бачити питання, задачу, віднаходити шляхи їх вирішення" [27, c.680].

Самостійність учня є умовою успішного розвитку його особистості та лежить в основі активності в пізнавальній діяльності та інших сферах життя. Тому розвиток самостійності школярів у процесі навчання та виховання постає як одне з головних питань психолого-педагогічної науки, педагогічної практики та першочергове завдання сучасного вчителя. Із вказаних тлумачень значення слова "самостійність", випливає її приналежність до вольової сфери особистості. Вона характеризує учня, насамперед, з точки зору наявності чи відсутності у його діях вольових зусиль.

Поняття самостійності тісно пов’язане з поняттям пізнавальної активності. В енциклопедії освіти пізнавальна активність визначається як "риса особистості, яка виявляється в її ставленні до процесу пізнання, що передбачає стан готовності, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, спрямованої на оволодіння індивідом соціального досвіду, накопичених людством знань, способів діяльності, а також в її якості" [27, c. 678].

У словнику з педагогіки пізнавальна активність визначається як "діяльнісний стан учня, який характеризується прагненням до учіння, розумового напруження і прояву вольових зусиль у процесі оволодіння знаннями" [39, с. 14].

Питання пізнавальних потреб досліджували такі психологи, як Б. Ананьєв, Л. Божович, П. Гальперін, М. Добринін, О. Матюшкін та ін., а також педагоги: М. Данилов, В. Ільїн, Д. Вількєєв, Г. Щукіна, Ю. Шаров та ін. Пізнавальна активність і пізнавальна самостійність взаємно посилюють одна одну, виступають якісними характеристиками пізнавальної діяльності. 

На успішність навчально-виховного процесу впливає формування пізнавальної самостійності учнів. Пізнавальна самостійність учнів є інтегрованою якістю, яка характеризується готовністю школяра власними зусиллями без допомоги вчителя розв’язувати завдання, опановувати нові



URL: http://www.kovtonyuk.bestsite.vn.ua/_1_Sutnіst_poniattia_samostіijnoї_pіznavalnoї_dіialnostі_uchnіv/44

© http://kovtonyuk.bestsite.vn.ua
Сутність поняття самостійної пізнавальної діяльності учнів. Стор. 7
Время 07:41  Дата 12/06/12

Сутність поняття самостійної пізнавальної діяльності учнів. Стор. 7



знання за допомогою раціональних способів розумової діяльності, творчо використовувати раніше набуті знання у нестандартних ситуаціях, проявляти активність та ініціативність у пізнавальній діяльності.

Ефективність оволодіння знаннями, уміннями і навичками вища тоді, коли цей процес спрямовується вчителем так, що в ньому залишається місце для доцільної самостійної пізнавальної активності учнів. Пізнавальна самостійність – це здатність, яка проявляється в умінні власними силами, без сторонньої допомоги вирішувати поставлені вчителем чи самими учнями завдання, використовуючи при цьому нові раціональні способи роботи, та в стійкому бажанні та прагненні не лише на вимогу вчителя, а й за власним почином активно брати участь в учбовій роботі. Пізнавальна самостійність включає дві сторони: суб’єктивну – мотиваційну (спонукальну) та об’єктивну – володіння узагальненими знаннями, уміннями та навичками. Ці сторони тісно взаємопов’язані і складають органічну єдність.

Значний вплив на формування пізнавальної самостійності школярів має самостійна робота. Учені довели, що при систематичному виконанні самостійних робіт на належному дидактичному рівні якість і міцність засвоєних учнями знань підвищується, формуються пізнавальні можливості учнів, мислительна діяльність, їхні уміння і навички.

Існує багато різних напрямів у дослідженні природи активності і самостійності учнів у навчанні. Перший напрямок бере початок ще в древності. Його представниками можна вважати ще древньогрецьких учених (Сократ, Платон, Аристотель), які глибоко і всебічно обґрунтували значимість добровільного, активного і самостійного оволодіння дитиною знаннями. У своїх міркуваннях вони виходили з того, що розвиток мислення людини може успішно відбуватися тільки в процесі самостійної діяльності, а вдосконалення особистості та розвиток її здібності – шляхом самопізнання (Сократ). Така діяльність приносить дитині радість і задоволення і тим самим усуває пасивність з її боку у придбанні нових знань. Свій подальший розвиток вони отримують у висловлюваннях Ф. Рабле, М. Монтеня, Т. Мора, які в епоху



URL: http://www.kovtonyuk.bestsite.vn.ua/_1_Sutnіst_poniattia_samostіijnoї_pіznavalnoї_dіialnostі_uchnіv/44

© http://kovtonyuk.bestsite.vn.ua

6

7