для розвитку і реалізації автономії учня та розумного балансу творчої волі, організації дисципліни і відповідальності в ході виконання проекту, досягнення остаточного результату, а також його оцінки.

Зазначимо, що в [57] можна знайти багато різноманітних розробок уроків з математики з використанням методу проектів.

Одним із найголовніших видів і форм самостійної пізнавальної діяльності школярів з математики і фізики є домашня навчальна робота або домашні завдання. У домашній роботі учень має навчитись виконувати всі операції, які він спочатку виконував під керівництвом учителя, а тепер має повторити їх стосовно себе (ставити мету, планувати, контролювати, оцінювати). Вико­нання домашніх завдань сприяє закріпленню і поглибленню поданого на уроці нового матеріалу, допомагає виробити  навички, дисци­плінує  учнів,  привчає їх працювати систематично і самостійно, функція домашньої роботи – навчити дітей вчитися. Окремим учням можна давати індивідуальні домашні завдання; сильнішим доцільно запропонувати кілька важчих за­дач, а слабкішим – легші вправи. Іноді домашні роботи можуть бути і достроковими і виконуватися на заліковий урок. Учитель повинен стежити і за тим, чи справді самостійно виконують учні домашні завдання.

В енциклопедії освіти домашні завдання визначаються, як "складова частина навчального процесу для засвоєння, закріплення та підвищення якості знань, отриманих на уроці, різними способами у формі самостійної роботи під керівництвом педагога"[27, с. 230].

А в українському педагогічному словнику зазначено: "домашні завдання – складова частина навчального процесу, яка полягає у виконанні учнями за завданням учителя самостійної навчальної і практичної роботи після уроків. Ця робота тісно пов’язується з уроками, доповнює їх, сприяє більш міцному і свідомому засвоєнню знань, умінь і навичок" [17, с. 100].

Зазначимо, що домашні завдання це не обов’язково робота з текстом підручника; виконання різноманітних вправ, письмових, графічних робіт, розв'язування задач. Досвідчені педагоги нерідко рекомендують учням



прочитати статтю в науково-популярному виданні, переглянути кінофільм; поспілкуватися на відповідну тему з тією чи іншою особою, спостерегти природне або побутове явище, провести дослід та ін. Даючи домашнє завдання, вчитель, у разі потреби, має коментувати способи його виконання. Домашні завдання повинні містити різнотипні завдання з елементами новизни, передбачати нові варіанти їх виконання, враховувати індивідуальні можливості учнів, потребу у розвитку здібностей.

Оскільки успішність учнів значною мірою залежить від їх уміння організовувати виконання домашніх завдань, то тут у нагоді стануть ті різноманітні пам’ятки, алгоритми, рекомендації, приписи щодо формування загальнонавчальних умінь, згадані вище.

Крім того, важливою умовою ефективності самостійної пізнавальної діяльності учнів є систематична перевірка вчителем виконання домашніх завдань, об'єктивна оцінка їх результатів.

Гарна пам’ять відіграє далеко не останню роль у пізнавальній діяльності школярів. Тому ми пропонуємо студентам різні діагностики пам’яті, а також методики її покращення. Окрім згаданих вище джерел, є чимало спеціальної літератури, призначеної для дослідження і покращення пам’яті ([5], [40], [45], [65]). Однак варто також відмітити, що для тренування пам’яті є чимало комп’ютерних програм, представлених в ігровій формі. Наприклад, до таких програм відноситься "Спецпідготовка: тренування пам’яті" (можна скачати на сайті www.new-school.ru), яка містить 4 гри: "Послідовність" (необхідно запам’ятати і повторити послідовність підсвічування фігур), "Якої фігури тут не було?" (потрібно визначити, якої із фігур не було серед заданих фігур), "Запам’ятовуємо числа" (необхідно запам’ятати цифрову послідовність на основі фіксованих образних кодів чисел), "Відкрий пару" (потрібно запам’ятати розміщення фігур і відкривати парами однакові фігури).

Варто відмітити, що розробляючи структуру і зміст завдань для самостійного виконання, студенти враховують те, що розвиток пізнавальної



59

60