зіставленими явищами; розкриття істотних ознак, які характеризують сутність понять, правил, законів; формулювання нових висновків. Правила, закони, висновки часто подаються у готовому вигляді і вимагають тільки завчання.

Для розкриття основних видів самостійних робіт розглянемо різновид класифікації за характером пізнавальної діяльності, запропоновану І. Малкіним [48,  с. 13-23], який виділяє наступні види самостійних робіт:

1. Роботи репродуктивного типу: а) відтворювальні – виконання цих робіт засновано на відновленні в пам’яті раніше вивченого матеріалу, який необхідний для розуміння нового матеріалу. Хоча цей вид роботи носить репродуктивний характер, він не є легким, учням необхідно згадати ряд понять, скласти їх в систему і підготувати зв’язаний виступ. Це вимагає розумової праці і високої навчальної активності; б) тренувальні – цей вид передбачає не тільки просте відтворення матеріалу, який вивчається, але й застосування раніше засвоєних знань у нових ситуаціях. Такі роботи можна  застосовувати перед викладом нового матеріалу, а також у процесі закріплення. Виконання подібної роботи сприяє поглибленню знань і більш успішному формуванню умінь і навичок, пов’язаних із вивченням конкретних тем; в) оглядові – це завдання на впорядкування і систематизацію відомостей, які вивчаються. Їх застосування доцільне на заключному етапі закріплення матеріалу. Учням можна дати завдання на складання плану пройденої теми. Складання плану сприяє осмисленню характеру взаємозв’язку понять, тому подібні вправи особливо важливі; г) перевірочні – це завдання, метою яких є всебічна перевірка якості засвоєння знань. При виконанні цих завдань в учнів формуються навички самоконтролю. Ці навички важливі і для розвитку таких процесів пам’яті, як довільне відтворення. Такі роботи допомагають учителю здійснювати оптимальне управління процесом навчання.

2. Роботи пізнавально-пошукового типу: а) підготовчі – при їх виконанні учні користуються наявними відомостями, при цьому переконуються у неповноті своїх знань з вивченої теми. Це приводить їх до необхідності більш глибокого ознайомлення з новим матеріалом; б) констатуючі – це роботи,



пов’язані з описом нових факторів і явищ за їх зовнішніми ознаками: спостереження за природними явищами та суспільним життям, вивчення дидактичного матеріалу і т.п. Самостійна робота констатуючого виду дисциплінує учнів, розвиває в них довільну увагу і вдосконалює навички доцільного сприйняття. Вона використовується як при викладі, так і в процесі закріплення; в) експериментально-пошукові – такі вправи представляють собою навчальні завдання, засновані на дослідницьких методах науки, при виконанні яких учні виділяють істотні ознаки понять, встановлюють причинно-наслідкові залежності, "відкривають" закони і т.п.; г) логічно-пошукові – завдання з оперування істотними ознаками вивчених понять, які використовуються на заключному етапі викладу і закріплення. Найбільш розповсюдженим видом таких вправ є завдання на порівняння спільних і відмінних ознак явищ, що вивчаються. Такі роботи вчать відділяти істотне від другорядного і виробляти навички узагальнення.

3. Роботи творчого типу: а) художньо-образні – самостійні роботи, в результаті яких учні створюють дещо нове, оригінальне. Художньо-образні роботи засновані на образному відображенні дійсності. В цьому випадку виникає емоційне ставлення до матеріалу, який вивчається, а воно завжди було вірним помічником учителя; б) науково-творчі – до самостійних робіт цього типу відноситься навчальна діяльність школярів, яка виходить не тільки за рамки шкільних програм, але й пов’язана з розв’язанням пізнавальних задач підвищеної складності – прояву власної ініціативи, пошуку оригінального розв’язку тощо. Прикладом такого завдання служить створення навчальних і контролюючих програм для шкільного курсу з обраного предмету. Залучення учнів в подібну роботу – важливий засіб пробудження інтересу до самостійної діяльності; в) конструктивно-творчі – до цього типу робіт відносяться творче проектування, конструювання з використанням спеціальних комп’ютерних програм. Цей вид навчальних занять є дієвим засобом технічної освіти. 

4. Роботи пізнавально-практичного типу: а) навчально-практичні – до них відносяться виготовлення наочних засобів (графіків, діаграм, схем, макетів



42

43