• предметно-орієнтовані середовища (мікросвіти, моделюючі програми, навчальні пакети) – програми, пакети програм, які дозволяють оперувати з об’єктами деякого класу. Середовище реалізує відношення між об’єктами, операції над об’єктами і відношеннями, що відповідають їх визначенню, а також забезпечує наглядне представлення об’єктів та їх властивостей. Прикладами таких мікросвітів можуть бути Derive, Advanced Grapher тощо. Учень оперує об’єктами середовища, керуючись методичними вказівками, з метою досягнення поставленої дидактичної задачі, або виконує дослідження, цілі і завдання якого поставлені учнем самостійно;
  • лабораторні практикуми – програми, призначені для проведення спостережень над об’єктами, їх взаємозв’язку, або деякими їх властивостями, для обробки результатів спостережень, для їх числового або графічного представлення, для дослідження різноманітних аспектів використання цих об’єктів на практиці;
  • програми тренажери – програми, призначені для обробки та закріплення технічних навичок розв’язування задач. Вони забезпечують отримання інформації за теорією і прийомами розв’язування задач, тренування на різних рівнях самостійності, контроль і самоконтроль;
  • контролюючі програми – програми, призначені для перевірки або оцінки якості знань;
  • довідники, бази даних навчального призначення – програми, призначені для зберігання і надання учню різноманітної інформації довідкового характеру. Для них характерні ієрархічна організація матеріалу та засоби швидкого пошуку інформації за різними ознаками або по контексту.  

На нашу думку, варто в кожну фізико-математичну дисципліну, де це можливо, планувати лабораторні заняття із використанням персонального комп’ютера. Тут можна пропонувати найпопулярніші ЕЗНП з математики і фізики.

Однак не потрібно випускати з поля зору такий момент – сучасний грамотний вчитель фізико-математичних дисциплін повинен не тільки



використовувати відомі програмні продукти, але й створювати власні. Тому потрібно посилено готувати майбутніх фахівців в галузі програмування, вивчати сучасні мови і середовища програмування, створювати не тільки програми обчислювального характеру, але й особливу увагу звертати на програми навчально-методичного призначення.  

Зауважимо, що досить важливим у підготовці фахівця – вчителя фізико-математичних дисциплін, є оволодіння основними можливостями програми PowerPoint, за допомогою якої можна створювати презентації уроків та використовувати його засоби для створення різноманітних анімацій. На сьогоднішній день вже стало необхідністю вміння майбутнього фахівця створювати методичні розробки у вигляді гіпертекстових сторінок, які розміщуються у всесвітній павутині. Для цього потрібне володіння роботою в редакторах гіпертекстової розмітки. А що вже казати про елементарні вміння роботи в мережі Інтернет.  

Сьогодні глобальна мережа Інтернет є найважливішою соціально-інформаційною комунікацією. У зв’язку з тим, що людська цивілізація вступила в еру інформації, спостерігаються суттєві зміни в оточуючому нас середовищі, технологіях і споживанні матеріальних та духовних благ. Комп’ютерні та телекомунікаційні технології проникають в освіту, науку, економіку, політику, культуру тощо. Інтернет відображає функціонування різних галузей суспільства та забезпечує інформаційний сервіс спілкування, дозвілля та інших видів професійної діяльності особистості. Мережа Internet необхідна всім – незалежно від професії, соціального статусу та вікових відмінностей. Інтернет як засіб розвитку особистості істотно сприяє її самореалізації і розширює соціальні можливості. Користувачі мережі не тільки споживають інформацію, але й постійно наповнюють її різними інформаційними ресурсами.

Оскільки робота з інформацією стає головним змістом професійної діяльності, стратегія і тактика навчання школярів роботі у мережі Інтернет і цілеспрямованому пошуку інформації представляє собою актуальну



75

76