однак незалежно від призначення, методики використання або технології реалізації, основою будь-якого дидактичного засобу є навчальний матеріал предметної області, що вивчається. Відбір цього матеріалу ніхто, окрім учителя (викладача), зробити не може. З цієї причини ЕЗНП повинні відображати наукові і методичні погляди автора.

Слід звернути увагу у першу чергу на те, що при організації самостійної пізнавальної діяльності можна використовувати різноманітні типи комп’ютерних програм, серед яких варто виділити:

  • комп’ютерні підручники – програмно-методичні комплекси, які забезпечують можливість самостійно опанувати навчальний курс або його великий розділ. Вони поєднують у собі властивості звичайних підручників, довідників, задачників і лабораторних практикумів, та мають наступні властивості: 

- забезпечують оптимальну для кожного користувача послідовність та обсяг різноманітних форм роботи з курсом, яка полягає у чергуванні вивчення теорії, розгляду прикладів, методів розв’язування типових задач, відпрацювання навичок розв’язування типових задач, проведення самостійних досліджень та формування мотивів подальшої пізнавальної діяльності;

- забезпечують можливість самоконтролю якості набутих знань, умінь і навичок;

- прищеплюють навички дослідницької діяльності;

- економлять час учня, необхідний для вивчення курсу; 

Комп’ютерний підручник може бути реалізованим у вигляді книги з комплектом носіїв (дискет або компакт-дисків). Книга представляє собою посібник з вивчення курсу, який містить: виклад теорії, прикладів, методів розв’язування задач, рекомендації для використання програмних продуктів, усі інструкції для роботи з програмною частиною комплексу, засоби контролю знань. Носії містять навчальні програми різних типів, які забезпечують комп’ютерну підтримку курсу.



  • предметно-орієнтовані середовища (мікросвіти, моделюючі програми, навчальні пакети) – програми, пакети програм, які дозволяють оперувати з об’єктами деякого класу. Середовище реалізує відношення між об’єктами, операції над об’єктами і відношеннями, що відповідають їх визначенню, а також забезпечує наглядне представлення об’єктів та їх властивостей. Прикладами таких мікросвітів можуть бути Derive, Advanced Grapher тощо. Учень оперує об’єктами середовища, керуючись методичними вказівками, з метою досягнення поставленої дидактичної задачі, або виконує дослідження, цілі і завдання якого поставлені учнем самостійно;
  • лабораторні практикуми – програми, призначені для проведення спостережень над об’єктами, їх взаємозв’язку, або деякими їх властивостями, для обробки результатів спостережень, для їх числового або графічного представлення, для дослідження різноманітних аспектів використання цих об’єктів на практиці;
  • програми тренажери – програми, призначені для обробки та закріплення технічних навичок розв’язування задач. Вони забезпечують отримання інформації за теорією і прийомами розв’язування задач, тренування на різних рівнях самостійності, контроль і самоконтроль;
  • контролюючі програми – програми, призначені для перевірки або оцінки якості знань;
  • довідники, бази даних навчального призначення – програми, призначені для зберігання і надання учню різноманітної інформації довідкового характеру. Для них характерні ієрархічна організація матеріалу та засоби швидкого пошуку інформації за різними ознаками або по контексту.  

На нашу думку, варто в кожну фізико-математичну дисципліну, де це можливо, планувати лабораторні заняття із використанням персонального комп’ютера. Тут можна пропонувати найпопулярніші ЕЗНП з математики і фізики.

Однак не потрібно випускати з поля зору такий момент – сучасний грамотний вчитель фізико-математичних дисциплін повинен не тільки



74

75