програм тощо) з різних дисциплін, створених для допомоги школярам у самостійному опануванні предметів або окремих тем. Такі педагогічно-програмні засоби (ППЗ) досить часто містять увесь курс дисципліни, який складається з відповідної кількості уроків. Кожен урок розкриває конкретну тему згідно навчальної програми та містить засоби для пояснення необхідної теми: малюнки, світлини, анімації, дикторський супровід, аудіо- та відеофрагменти тощо. Для перевірки знань передбачені контрольні запитання, завдання, тести. Більшість ППЗ побудовано таким чином, що дії учня оцінюються на кожному кроці або після закінчення виконання завдання, а оцінку чи результати роботи, як правило, учень може одразу спостерігати на екрані дисплея.

Дуже корисними будуть як на уроці, так і вдома, інструментальні комп’ютерні системи типу GRANI, DERIVE, які дають можливість учням експериментувати, проводити самостійні дослідження.

З усіх засобів організації самостійної пізнавальної діяльності учнів потрібно вибирати ті, які є найдоцільнішими за певних умов і найкраще відповідають змісту матеріалу, віковим особливостям учнів, завданням уроку та меті даної роботи в цілому.

Можна сформулювати такі правила організації самостійної пізнавальної діяльності учнів з математики і фізики:

–       забезпечення учнів навчальною літературою та консультування щодо інших джерел інформації;

–       врахування вікових та індивідуальних психологічних особливостей, здібностей, інтересів і нахилів учнів;

–       докладне визначення завдань як для окремих учнів, так і для всього класу в цілому;

–       конкретне формулювання певних проблемних завдань для самостійного розв’язання;

–       створення належних організаційно-методичних умов для самостійної пізнавальної діяльності;

–       систематичний контроль і допомога учням (у разі потреби) у процесі самостійної пізнавальної діяльності.

Аналізуючи сказане вище, можна підсумувати, що перед сучасним учителем, зокрема, вчителем математики і фізики, постає завдання впровадження якісно нових видів, форм та методів організації самостійної пізнавальної діяльності школярів. Складовими цього завдання є також необхідність підвищення мотивації та активна позиція учнів щодо виконання самостійних робіт. В основі його знаходяться модернізовані, з урахуванням нових дидактичних завдань та вимог сьогодення компоненти. В якості таких компонентів виступають види, форми та методи організації самостійної роботи учнів з певного предмету.

 Таким чином, організація самостійної пізнавальної діяльності учнів з фізики та математики активізує різноманітні форми сприйняття та засвоєння навчального матеріалу. Оптимальне використання всіх її форм допоможе успішно розв’язати ті задачі, які ставляться перед середньою школою і виховати творчу особистість. Використання різних видів самостійних робіт допомагає вчителю підвищити рівень знань учнів, активізувати пізнавальну активність, урізноманітнити роботу з учнями, як при вивченні нового матеріалу, так і закріпленні вже вивченого.



Використання інформаційно-комунікаційних технологій для організації самостійної пізнавальної діяльності школярів

Сьогодні дедалі частіше говорять про інформатизацію суспільства. Власне ще у другій половині минулого століття розпочався перехід до інформаційного суспільства, в якому головним ресурсом є інформація. І як наслідок цього невідворотним стало вторгнення новітніх інформаційних технологій у професійну діяльність і підготовку в сфері фізико-математичної освіти. І хоча ці процеси відбуваються досить інтенсивно, питання ефективності підготовки вчителя фізико-математичних дисциплін в сучасних умовах реформування освіти є достатньо актуальним.

Я показує аналіз останніх досліджень ([10, 18, 19, 34, 36, 41, 66, 78]), сучасний фахівець і, особливо, вчитель фізико-математичних дисциплін, повинен володіти ґрунтовними знаннями, мати уявлення про інформацію та інформаційні процеси, апаратне та програмне забезпечення персонального комп’ютера, інформаційне моделювання і повинен вміти розв’язувати задачі за допомогою комп’ютера.

 

 

 



66

67